Тоні Піро з Каліфорнійського технологічного інституту (США) висунув гіпотезу, згідно з якою гравітаційний колапс масивної зірки та перетворення її в чорну діру можна зареєструвати через незвичний процес, який супроводжує такий колапс.

Якщо раніше передбачалося, що більшість чорних дір просто «тихо» виникають на місці колишньої зірки, то нова гіпотеза стверджує, що цьому передує яскравий спалах помираючої зорі. 

«У більшості випадків ви не бачите спалаху - ви бачите зникнення», - пояснює учений. Такий сценарій прийнято називати «неновою» (unnovae), за аналогією із надновою. Втім, Тоні Піро відзначає, що все м ... Читати далі »

У журналі Astrophysical Journal Letters опублікована інформація з описом досить рідкісного відкриття - знайдена планета PSO J318.5-22, яка вільно летить у відкритому космосі. Вчені поки що не можуть дати відповідь на питання, звідки взялася ця планета і куди зникла її зірка.

... Читати далі »

«Місто-сад» знаходиться біля основи гори Еоліда в центрі кратера Гейла. Знімки були отримані за допомогою марсохода Curiosity.

У марсіанському «Місті-саду» (таку назву цьому регіону придумали в NASA) яблуні, звичайно, не цвітуть, однак на фотографіях видно мережу двобарвних каналів, яка, швидше за все, свідчить про бурхливе минуле цього регіону.

У висоту деякі стінки каналів досягають 6 см, завширшки - 50 мм. Фахівці зробили висновок, що по цих каналах колись текла рідина, а біля основи гори Еоліда знаходилося озеро, інформує Naked Science.

Крім фотографування ровер Curiosity займався в цьому регіоні і бурінням. За сім місяців він пробурив три різних ділянки порід в основі гори, виявивши відмінні один від одного мінерали.

Цей факт може свідчити про різні періоди еволюції ландшафту даної місцевості. Нап ... Читати далі »

Група астрономів з США прийшла до висновку, що незвичайна будова нашої системи обумовлена міграцією Юпітера — найбільшої її планети.

Наша планетна система, на думку вчених, має відчутні відмінності з безліччю інших систем. Так, в нашому випадку не існує планет, орбіти яких лежать всередині орбіти Меркурія. Такі системи як наша повинні включати кілька суперземель, що мають гранично короткі орбітальні періоди. Однак ми цього не спостерігаємо.

Чому ж так вийшло? Фахівці вважають, що в ранній Сонячній системі Юпітер зіграв роль ядра для знищення будівель. Під час формування нашої системи він перемістився у внутрішню зону, на гранично близьке до Сонця відстань. В результаті цього орбіти суперпланет почали змінюватися, і вони стали стикатися одна з одною, а також з іншими небесними тілами. Потім під гравітаційним впливом Сатурна, що ... Читати далі »